Груша

Груша — рід, зазвичай, високих (5–30 метрів) дерев родини розових підродини яблуневих. Рід налічує біля шести десятків видів. Проте в культурі найпоширенішими є два види: звичайна, або європейська (морозостійкість до -30С) та китайська. Остання відрізняється більшою морозостійкістю (до -40С), більшою стійкістю до грибкових захворювань, здатністю до вегетативного розмноження. Існують гібридні сорти за участю двох і більше видів груш.

Листя груші – просте, овальне, 3-11 см завдовжки, темно-зелене, блискуче. Квітки білі або блідо-рожеві до 4 см у діаметрі з п’ятьма пелюстками. Квітне груша в квітні, травні. Плоди достигають у вересні, жовтні. Ранні сорти стигнуть у серпні, на півдні - в липні. Плоди – овальної (грушоподібної) або округлої форми, зелені або жовтуваті, інколи з червоним рум’янцем, вагою від 45 до 600 г. Вживають їх як свіжі, так і перероблені (сушка, сік, сироп, оцет, джеми, варення…). Існують самоплідні та партенокарпічні (не потребують запилення) сорти. На даний час відомо приблизно 7000 сортів груші. Врожайність висока. За добрих умов з одного дорослого дерева можна зібрати 100 – 800 кг (в залежності від віку та сорту). Дерева груші відзначаються довговічністю (до 300 років).

В 100г плоду в середньому міститься:

  • 58 кілокалорій
  • 15.4 г вуглеводів
  • 9.8 г цукру
  • 1.9 г клітковини
  • 0.1 г жирів
  • 0.4 г білків
  • 0.01 мг вітаміну B1
  • 0.02 мг вітаміну B2
  • 0.15 мг вітаміну B3
  • 0.04 мг вітаміну B5
  • 0.02 мг вітаміну B6
  • 4.2 мг вітаміну C
  • 9 мг кальцію
  • 0.17 мг заліза
  • 7 мг магнію
  • 11 мг фосфору
  • 119 мг калію
  • 0.1 мг цинку

Груша. Ареал

Поширена груша по всій території України, переважно в аматорських садах. В дикому стані грушу звичайну можна зустріти на території Грузії, України та на півдні Росії. Груша - вітростійка, солевитривала, морозостійка рослина.

Груша. Мої фото

груша pyrus
груша pyrus
груша
груша
груша pyrus
груша

Груша. Розмноження

Для розмноження, зазвичай, використовують щеплення. При розмноженні насінням (потребує стратифікації) не зберігаються сортові особливості. При щепленні за підщепу можна обрати сіянці груші та айви. На сіянцях груші щеплення вдається краще, проте виростають такі дерева досить високими (10-15 м.). Груші щеплені на айву, зазвичай, до 5м заввишки, проте айва сумісна не з усіма сортами груш. Продуктивний вік дерева щепленого на айву, зазвичай, коротший за продуктивний вік дерева щепленого на грушу. Для зменшення сили росту та збереження тривалого продуктивного віку останнім часом використовують спеціальні низькорослі клонові (вегетативні) підщепи.

Груша. Сорти

Груша Кримська медова
Осінній сорт. Відзначається скороплідністю, високою врожайністю, значною морозостійкістю, стійкістю до грибкових захворювань. Дерево середньоросле. Плодоносить на 3-5-й рік. Плоди дуже великі, бугристі, середньою вагою 340 г, (максимальною - 520 г), зеленувато-жовтого забарвлення, з коричневою іржею. Плоди достигають у другій декаді вересня.

Груша Кучерянка
Зимовий сорт. Відзначається скороплідністю, значною морозостійкістю, тривалим терміном зберігання плодів. Сорт стійкий до парші та бактеріального опіку листя. Дерево сильноросле. Плодоносить на 4-5-й рік. Плоди великі, середньою вагою 235 г, трошки бугристі, зеленувато-жовтого забарвлення із легким золотистим рум’янцем. Плоди достигають в кінці вересня.

Груша Смерічка
Осінній сорт. Відзначається скороплідністю, високою врожайністю, значною морозостійкістю, стійкістю до грибкових захворювань. Дерево середньоросле. Плодоносить на 5-6-й рік. Плоди великі, подовжено-грушовидні, середньою вагою 280 г (максимальною – 550 г), жовтувато-зелені з легким рум’янцем. Плоди достигають у першій половині жовтня.

Груша Бере Боск
Осінній сорт. Відзначається високою врожайністю. Сорт відносно стійкий до парші. Дерево середньоросле. Плодоносить на 6-8-й рік. Плоди великі, середньою вагою 210 г, жовтувато-коричневі, шершаві, подовжено-пляшковидної форми. Плоди достигають у першій половині вересня.

Груша Вільямс літній
Літній сорт. Сорт стійкий до парші. Дерево середньоросле. Плодоносить на 5-6-й рік. Плоди середньою вагою 170 г, подовжено-грушовидні, світло жовті з рум’янцем. Плоди достигають у першій половині вересня.

Груша Улюблена Клаппа
Літній сорт. Відзначається високою врожайністю, значною морозостійкістю, посухостійкістю. Дерево середньо росле. Плодоносить на 6-8-й рік. Плоди середньою вагою 180 г, коротко-грушовидної форми, жовті з рум’янцем. Плоди достигають у другій декаді серпня. Сорт самостерильний.

Груша Старкрімсон
Літній сорт. Клон сорту Улюблена Клаппа, відрізняється від вихідного сорту забарвленням плодів та компактністю крони. Плоди великі, середньою вагою 220 г, яскраво-червоного забарвлення. Плоди достигають у другій декаді серпня.

Груша Конференс (Конференція)
Осінній сорт. Відзначається високою врожайністю. Сорт відносно стійкий до парші. Дерево сильноросле. Плодоносить на 4-5-й рік. Плоди середньою вагою 140 г, пляшковидні, зеленувато-жовтого забарвлення. Плоди достигають у першій половині вересня. Сорт самоплідний.

Груша Ноябрська
Зимовий сорт. Відзначається скороплідністю, високою врожайністю, значною морозостійкістю, стійкістю до грибкових захворювань, тривалим терміном зберігання плодів. Сорт стійкий до парші та бактеріального опіку листя. Дерево сильноросле. Плодоносить на 3-4-й рік. Плоди малі, середньою вагою 65 г, яйцевидні, ребристі, зеленувато-жовтого забарвлення з рум’янцем. Плоди достигають в кінці вересня.

Автор: Чекушкін Євген
Стаття захищена законом про авторські та суміжні права.

Читати інші статті     Прокоментувати на форумі