Айва звичайна

Айва — рід кущів та невеликих дерев, висотою 3 – 5 метрів родини розових, підродини яблуневих, представлений одним видом - айва звичайна (айва довгаста, лат. cydonia oblonga). Листя схоже на листя яблуні – просте, овальне, 6-11 см завдовжки, темно-зелене, дозрівши, стає опушеним знизу. Квіти великі (до 5 см), двостатеві, білі, рідше рожеві, з п’ятьма пелюстками. Квітне айва з травня по червень. Плоди – овальної (грушоподібної) або округлої форми, жовтого кольору, ароматні, 7-12 см завдовжки та 6-9 см в діаметрі. Дозрівають плоди у вересні – жовтні. Вживають їх як свіжі, так і перероблені (сушка, мармелад, джеми, варення…) М’якоть плоду тверда та терпкувата. Після перших морозів стає м’якішою, менш терпкою та більш солодкою.

В 100г плоду в середньому міститься:

  • 60 кілокалорій
  • 15.3 г вуглеводів
  • 12.5 г цукру
  • 1.9 г клітковини
  • 0.9 г жирів
  • 0.4 г білків
  • 0.03 мг вітаміну B1
  • 0.06 мг вітаміну B2
  • 0.3 мг вітаміну B3
  • 0.59 мг вітаміну B5
  • 0.1 мг вітаміну B6
  • 6 мг вітаміну C
  • 3 мг кальцію
  • 0.3 мг заліза
  • 3 мг магнію
  • 8 мг фосфору
  • 259 мг калію
  • 0.12 мг цинку

Айва. Ареал

Батьківщина айви - Кавказ та Середня Азія. В дикому стані айву можна зустріти на території Грузії, України та на півдні Росії. Під культурні насадження відведено значні площі в Сша, Іспанії, Греції, Україні та країнах Середньої Азії.

Айва. Мої фото

Айва
Айва
Айва
Айва
Айва cydonia oblonga
Айва
Айва

Айва. Розмноження

Розмножуюся айва насінням, живцюванням, щепленням. При розмноженні насінням (потребує стратифікації) не зберігаються сортові особливості. На строки першого квітнення/плодоношення спосіб розмноження суттєво не впливає. І сіянці, і вегетативно розмножені рослини плодять на 4 – 5 рік. Не потребує штучного запилення. Для закладання плодових бруньок потрібна відносно холодна зима (не тепліше за мінус 5 С) на протязі хоча б декількох тижнів. Для визрівання плоду необхідне відносно тривале помірно-тепле літо.

Айва. Сорти


Подарунок онуку
Крупноплідна
Анжерська
Міча врожайна
Лимонна
Берегівська
Алуштинська
Бахчисарайська

Автор: Чекушкін Євген
Стаття захищена законом про авторські та суміжні права.

Читати інші статті     Прокоментувати на форумі