Інжир

Інжир - дерево родини тутових (шовковицевих). Завдяки своїм смаковим якостям та поживній цінності, інжир став чи не самою популярною плодовою культурою. На сьогодні існують тисячі сортів інжиру, що різнять смаком, кольором та розмірами плоду, врожайністю, строком визрівання, способом запилення, морозостійкістю. В плодоносний вік інжир вступає рано, здебільшого на другий рік після живцювання. Деякі сорти дають 2-3 врожаї на рік.

Інжир вважається однією із перших одомашнених культур. Археологічні данні говорять про більш ніж 11 тисячолітню культивацію інжиру людиною, головним чином в субтропічних широтах. Мешканці країн Середземного моря цінують плоди інжиру за його надзвичайно поживність.

В 100г плоду інжиру в середньому міститься:

  • 250 кілокалорій
  • 63 г вуглеводів
  • 47 г цукру
  • 9.8 г клітковини
  • 0.9 г жирів
  • 3.3 г білків
  • 0.08 мг вітаміну B1
  • 0.08 мг вітаміну B2
  • 0.6 мг вітаміну B3
  • 0.43 мг вітаміну B5
  • 0.1 мг вітаміну B6
  • 1.2 мг вітаміну C
  • 162 мг кальцію
  • 2 мг заліза
  • 68 мг магнію
  • 67 мг фосфору
  • 680 мг калію
  • 0.55 мг цинку

В догляді інжир не складний. Росте швидко. Для формування крони пагони краще прищипувати, коли ті стають довшими 15 - 20 см. Інжир культура листопадна. Бажана прохолодна зимівля (0-10 °С). До ґрунту не вибагливий. Стійкий до засухи та морозів (без шкоди переносить тимчасові заморозки до мінус 10 С). За доброго догляду майже не уражується шкідниками та хворобами. Зазвичай розмножуються живцюванням. В період вегетації потребує постійно високою вологості ґрунту. Для достигання плодів необхідне інтенсивне освітлення.

Інжир. Мої фото


інжир
інжир
інжир далматський

Інжир. Сорти


Далматський
Білий адріатичний
Італійський чорний
Італійський білий
Жовтий гігантський
Кадота
Бланш
Чапла

Чекушкін Євген

Читати інші статті     Прокоментувати на форумі